/Files/images/images.jpeg
Нормативно - правові акти, що регулюють питання охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі

1. Закон України «Про дошкільну освіту»

2. Закон України «Про правові засади цивільного захисту»

3. Закон України «Про цивільну оборону України»

4. Закон України «Про охорону праці»

5. Закон України «Про охорону дитинства»

6. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12.03.2003 р. №305

8. Наказ МОН України «Про Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 03.09.2009 р. №814

9. Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми навчання працівників органів управління освіти і науки, навчальних закладів, установ, організацій і підприємств галузі» від 17.01.2002 р. №28

10. Наказ МНС України «Про затвердження порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 23.04.2001 р. №97

11. Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений Наказом МОЗ України від 24.03.2016 р. №234, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.04.2016 р. № 563/28693

12. Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 р. №298/227

13. Наказ МОН України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі» від 30.08.2005 р. №432/496

14. Наказ МОН України «Про затвердження Типового положення про навчання з питань охорони праці» від 17.02.1999 р. №27

15. Лист МОН України «Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/ 2017 навчальному році» від 16.06.2016 р. №1/9 – 315

16. Лист МОНмолодьспорту України «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 23.05.2012 р. №1/9 – 396

17. Програми розвитку дітей раннього та дошкільного віку, затверджені (схвалені, рекомендовані) в установленому Міністерством порядку

Діти - допитливі та безстрашні, вони ще не здобули негативного життєвого досвіду. Саме тому ризик, що вони потраплять у небезпечну ситуацію, дуже великий. Крім того, усім відомо: часто повторювані заборони на дітей не діють, адже зазвичай малята не звертають уваги на частку "не", сприймаючи заборону як керівництво до дій. Тому дорослі мають шукати інші шляхи до дитячої свідомості, щоб спонукати їх замислюватися над власними вчинками, формувати у малечі свідоме розуміння наслідків необачної поведінки, як особистої, так і оточуючих. Потрібно також мати на увазі, що кожна проблема має дві сторони. Навчаючи дітей безпечній поведінці, важлтиво не залякати їх, не зламати їхньої природної допитливості та зацікавленості оточуючим світом. З метою виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти України щодо питань безпеки життєдіяльності дошкільнят та вироблення у них стереотипу безпечної поведінки необхідно формувати життєву компетентність з різних видів безпеки життєдіяльності.
Тобто дитина:
1. Дотримуватиметься заборонних та наказових правил поведінки з пожежної безпеки.
2. Правильно користуватиметься пішохідним переходом, знатиме й дотримуватиметься правил безпечної поведінки в транспорті та на дорозі.
3. Матиме чіткі навички безпечної поведінки в природному середовищі.
4. Дотримуватиметься правил користування гострими, ріжучими та гарячими предметами.
5. Умітиме елементарно піклуватися про власне здоров'я, налагоджувати взаємовідносини в суспільстві та знаходити вихід із конфліктних ситуацій.
6. Передбачатиме наслідки падіння, вживання в їжу незнайомих плодів та речовин.
7. Усвідомлюватиме, що спілкування з незнайомцями може становити загрозу для життя й особистої безпеки.
8. Умітиме надавати посильну медичну само- та взаємодопомогу.
9. Чітко знатиме прізвище та домашню адресу, а також телефонні номери служб екстренної допомоги. Дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов'язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.
Дитина перед вступом до школи повинна досить різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я - це найдорожче багатство!
Звичайно, повністю запобігти нещасним випадкам важко, адле звести дитячий травматизм до мінімуму цілком можливо.

ПОРАДИ БАТЬКАМ
щодо виховання у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку

1. Використовуйте будь - яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

2. Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.

3. Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

4. Пам'ятайте, при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

5. Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

6. Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

7. Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

8. Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

9. Пам'ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

10. Намагайтеся уникати пустих погроз.

11. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

12. Рахуйтеся з думкою дитини - дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкорятися правилам, що їй не до смаку.

13. Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

14. Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів - вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

15. Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

16. Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

Вихователь - методист Яцюк Наталія Володимирівна

Аналізуючи причини нещасних випадків, ми з прикрістю усвідомлюємо, що більшості таких випадків можна було б запобігти. Попередження дитячого травматизму під час літнього відпочинку буде ефективним, якщо у профілактичній роботі братимуть участь і батьки, і вихователі. Дорослі, що опікуються дитиною, повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і про заходи щодо їх запобігання, а у разі потреби мають самі правильно надати першу долікарську допомогу. Чітко знаючи, що потрібно зробити у кожній конкретній ситуації, можна попередити серйозні наслідки травм. А в екстремальних випадках, коли дорога кожна секунда, діяти необхідно швидко і точно, бо від дій дорослих може залежати життя малюка.

Основні причини виникнення дитячих травм:

• неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності

• наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей

• неправильне поводження зі свійськими тваринами

• падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння)

Найпоширеніші види дитячих травм

Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.

Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Оскільки шрами після поранень часто залишаються на все життя, дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для проведення своєчасної відповідної обробки рани. Від правильного накладення пов’язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

Тривожні симптоми, за яких необхідне термінове втручання лікаря:

• пульсуюча кровотеча яскраво - червоного кольору (може свідчити про ушкодження артерії);

• сильна кровотеча, що супроводжується значною втратою крові;

• кровотеча, що не припиняється впродовж 10—15 хвилин;

• поріз або подряпина на обличчі або будь-якому іншому місці, де бажано звести можливість утворення шраму до мінімуму;

• рана на задній стінці глотки або на піднебінні; поріз на кисті або зап'ястках (у цьому разі є небезпека ушкодження нервів і сухожиль);

• червоні смужки, почервоніння діаметром понад 1 см навколо рани; припухлість навколо рани, підвищення температури, що є ознакою запалення;

• глибока рана, краї якої розходяться, або різана рана довша ніж 2 см (у цьому разі накладають шви); забруднена рана (якщо минуло понад 5 років після щеплення дитини від правця, існує висока ймовірність зараження ним);

рана, яку неможливо повністю очистити від бруду або в яку потрапили шматочки скла, дерева тощо, і їх неможливо легко витягти;

• рана з рясними виділеннями, яка не загоюється тривалий час (може бути ознакою того, що у рані лишився шматочок стороннього матеріалу);

• нудота і блювання після поранення, особливо при травмах голови (існує ймовірність струсу головного мозку).


Кiлькiсть переглядiв: 267

Коментарi